“Всі українці хочуть бути дотичними до перемоги – хоч якось, хоч копійкою, зробити щось хороше для нашої країни, – каже вінничанка Тетяна. – Я не змогла втриматися, коли побачила пост про терміновий збір коштів для допомоги тваринам з окупованих територій, які постраждали. Я вислала гроші. А через місяць прочитала в новинах, що цей допис виставили шахраї – чоловік з жінкою, які на таких, як я, заробили 120 тисяч гривень. Вони виставляли реальні фото притулків для тварин та вказували свої реквізити для перерахунку коштів. Мені стало дуже образливо, бо гроші зовсім не були зайвими. А ще соромно перед друзями за те, що я той допис перепостила”.

“Українці – сердобольна нація, і це не дивно, бо ми живемо в дуже складний час, коли можемо розраховувати лише на себе і на таких людей, як ми самі”, –  вважає Оксана Мороз, засновниця ініціативи з інфогігієни “Як не стати овочем”. 

“Це й стимулює нас донатити, коли ми бачимо інформацію про допомогу. Ми не можемо пройти повз – рука сама тягнеться, щоб перерахувати хоч якісь гроші або принаймні зробити репост. Але завжди треба тільки бути впевненим що донатиш за призначенням”. 

Як не задонатити шахраям і не стати розповсюдником їхніх постів

Фахівці стверджують, що найціннішим для шахраїв є гучний інформпривід, під який люди почнуть віддавати свої кревні. Зрозуміло, що зараз таких приводів стало дуже багато.

“Дуже багато людей не здогадуються, що донатять шахраям. Злодії моніторять соцмережі і складають портрет цільової аудиторії, в них є свій маркетинг. Наприклад, напишуть бабусям, що збирають на свічки для ЗСУ під Бахмутом, бабусі заплатять і знати не будуть”, – запевняє психотерапевт Роман Мельниченко. 

“Як тільки на якусь подію є масова реакція людей, як, скажімо на вибух у будинку в Дніпрі, – шахраї задіюють всі свої старі схеми. Пишуть: “Терміново! Постраждали люди, давайте швидко зберемо гроші, бо жах, жах!”. Перше, що людина має памʼятати: найбільш вразливою вона є на емоціях, на емоціях нічого робити не варто!”  

Саме пости про термінову допомогу переважно є шахрайськими, розраховані вони на нашу емоційну реакцію. Зазвичай, такі пости написані заглавними літерами з великою кількістю знаків оклику, до них додаються жахливі фото або купа документів.

“Терміново скиньте гроші, або всі помруть – один з багатьох психологічних прийомів аферистів, – запевняє Вікторія Романенко, заступниця головного редактора волонтерського інтернет-проєкту StopFake. – Під хвилею емоцій і ми схильні приймати спонтанне швидке рішення. Технологія шахраїв – налякати нас та спонукати до миттєвої необдуманої дії. В будь-якому випадку, вся інформація має бути виключно з загальновідомих джерел: офіційні сайти, фонди, особи, яких ми можемо перевірити, інформація про яких є відкритою і прозорою”.

“Фото дитини, яка вмирає від раку, заклик негайно зібрати 200 тисяч доларів – це і є маніпуляція емоціями, – запевняє Роман Мельниченко. – Цікаво, що чим більша сума, тим люди відчувають більше потреби перерахувати хоча б щось, почасти пересилають більше, ніж можуть насправді. Розчулюючи історією, шахраї зазначають досить стислий термін, за який треба зібрати гроші – щоб у вас не було часу подумати, критично обміркувати. Якщо ви дійсно хочете допомогти, в нає є офіційні фонди, наприклад, “Таблеточки”, які займаються саме цим. Якщо вже дійсно зачепило, шукайте першоджерело: подивиться, що це за фонд, чи має він сайт, які програми втілює, ким опікується, чи є контакти, юридична, фактична адреса. Не робіть імпульсивних дій!” 

Разом з професійними благодійниками Оксана Мороз розробила чек-лист для тих, хто хоче відгукнутися на публікації з закликом про допомогу:

 – перевірте збір коштів на сайті CharityTuner.org. Це незалежна громадська моніторингова організація. Вона перевіряє діяльність українських неприбуткових організацій (благодійні та громадські організації) щодо дотримання принципів прозорості та порядності. Перевірені організації отримують відповідний сертифікат та потрапляють до переліку надійних організацій.

 – скопіюйте частину тексту про збір коштів та перевірте в Google. У багатьох випадках ви відразу знайдете дописи з поясненням, чому це шахраї. Або ж побачите, що це оголошення минулих років чи людина давно померла. 

 -– перевірте, де про це написано. Якщо це сайт-сміттярка – це шахрайство. Саме за допомогою такого емоційного контенту сміттярки себе популяризують. 

  –  якщо спростування в Google немає і це не сміттярка, тоді уважно прочитайте документи й переконайтеся, що там є свіжий висновок лікарів з обґрунтуванням діагнозу та необхідністю проведення коштовної операції. Саме це важливо, а не просто діагноз. Якщо операція була і потрібні гроші на реабілітацію чи ліки – також має бути про це документ. Питання, які варто публічно поставити людині, яка збирає кошти на операцію чи/та лікування: Скільки грошей вже зібрали та скільки залишилося? Чи зверталися до фондів? Яких? Що відповіли? Чи беруть вони участь у зборі? Якщо зібрані гроші вже витрачалися, де звіти? Як зараз почувається людина та яку ще допомогу потребує? 

Аби запобігти маніпуляціям злодіїв з донатами на ЗСУ, слід довіряти лише перевіреним фондам або ж перевіряти посилання, за яким пропонують надіслати пожертву. Гроші можна перераховувати тільки на рахунки офіційних фондів. Вони вказані на сайтах Національного банку України, або ж через додаток "Дія". Не переходьте за посиланнями, що надходять через смс-повідомлення чи у месенджери, аби не стати жертвами фішингу. Шахраї настільки уміло маскують фішингове посилання під реальний сайт, що його дуже складно відрізнити від реального. Перевірити сайт можна через ресурс Virus Total, зазначають на сайті кіберполіції.

“Дуже багато таких прикладів, коли підроблялися веб-сайти. Як правило, некоректна назва домена: літери міняються кирилиця на латиницю, чи навпаки. Візуальне оздоблення теж відмінне – і в назвах, і в логотипах, і загальний контент також різниться. Але пошукова система покаже справжній сайт”, – каже Вікторія Романюк. 

Фахівці радять також остерігатися волонтерів, які не можуть надати інформацію про себе та звіти про використання коштів. Їхню особу можна перевірити на сайтах та офіційних сторінках. Важливо не боятися ставити питання, адже будь-які питання для шахраїв є небажаними. 

“Якщо ви не хочете, щоб ваші кошти дісталися аферистам, то потрібно витратити час на те, щоб запитати: як довго цим займаються? Що вже зробили? Чи є звіти про виконану роботу? А найголовніше – заспокоїтись і подумати, хто ця людина, яка просить кошти? Найкраще інвестувати офіційним організаціям, які представлені в державі і які рекомендовані банками, владою, які відкрито озвучують свою діяльність”, – переконана Вікторія Романюк.

Так само існують і ключові критерії, за якими варто перевірити фонд: 

 – Чи звітує організація про свої проєкти? 

– Чи публікує організація регулярні фінансові звіти? 

– Чи є у звітах фінансові документи, фото-відео матеріали, що підтверджують правдивість наданих даних? 

– Чи показує організація у своїх звітах, скільки витрачається на утримання офісу? 

– Чи показує організація джерела надходження коштів/майна?

 – Чи публікує організація інформацію про свої керівні органи? 

– Чи публікує організація свої установчі документи? 

– Чи є команда та чи публічна вона? 

– Наявність сайту або відкритої для комунікації сторінки у FB. 

– Наявність FB–активності, оперативність, чіткість у відповідях на усі поставлені запитання.

 – Наявність постійно оновлених звітів про залучені кошти та видатки у вільному доступі.

 – Що про організацію знає Гугл? Що пишуть об'єктивні медіа? 

Останнім часом дуже активізувалися шлюбні аферисти. І якщо раніше на сайтах знайомств вони були бізнесменами, мільйонерами та іноземцями, то зараз вони – у формі ЗСУ.

“Під виглядом військових закохують у себе дівчат і тягнуть з них великі гроші. Роблять собі профілі в фейсбуках-інстаграмах, викладають мужні фото у військовій формі. Вони гарно пишуть листи, знають, як закохати, володіють психологічними прийомами: “От буде ротація – я до тебе приїду, але мене не відпускають, я тут воюю. Ой, а я тут потрапив в гарячу точку, не виходить приїхати”. Так відбувається втягування, – пояснює Роман Мельниченко. – “А тут мені треба 2000 грн., бо в хлопців немає води чи берці потрібно купить”. І так по тисячі, по дві, по п'ять. На це дуже ведуться дівчата і величезні гроші платять. А потім уявіть, яке розчарування. Один такий шахрай 20-30 переписок веде, з кожної жінки по 1000 грн. в місяць –  прикурив, як мінімум, на 30 тисяч. В умовах війни у нас увага знижена, а довіра підвищена.  Тільки ми чуємо “ЗСУ” – довіра величезна і на цьому будується стратегія шахраїв”. 

“Я б порадила дівчатам розуміти, що необхідне приватне спілкування або наявність спільних друзів, які могли б підтвердити особу та її доброчесність, бо це можуть бути ризики не тільки втратити гроші, а й ризики для життя. Це можуть можуть бути зеки, навіть росіяни, які таким чином намагаються зробити провокації, диверсії. Треба пам'ятати, що віртуальний простір – це не реальне життя”, – застерігає Вікторія Романюк. 

Тож, шахраї в першу чергу спекулюють на тому, до чого в українців є високий рівень довіри. Якщо ж ви натрапили на шахрайський пост, підставний сайт або підроблені сторінки в соцмережах, повідомте про це фактчекерські організації.

“Важливо не стати джерелом розповсюдження неправдивої інформації. Важливо, щоб інші люди про це дізналися. В нас на StopFake є така функція: “Повідомити про фейк”. Тоді афера набуде розголосу. Якщо ж вас обдурили, звертайтесь до кіберполіції, щоб зупинити їхню діяльність у майбутньому. Треба говорити про це і робити публічним”, – закликає Вікторія Романюк. 

“Я би радив визначитися з фондами чи волонтерськими організаціями, яким ви допомагаєте. Певна сума на місяць перевіреним людям. Не ризикуйте і не підгодовуйте шахраїв! Кожна копійка, що надійшла

Джерело