"Я хочу лише жити в мирі, садити картоплю і мріяти!" — сказала одного разу Туве Янссон. Фінська письменниця шведського походження увійшла в історію як творчиня мумі-тролів. Окрім цього, Туве Янссон — художниця, що навчилася малювати раніше, ніж ходити. У її творчому доробку були фрески, комікси та ілюстрації до таких перлин світової літератури, як твори Джона Роналда Руела Толкіна та"Аліса в Дивокраї" Льюїса Керролла. А ще Янссон стала однією з найбагатших мешканок Фінляндії та навіть заробила на власний острів. Щоправда, завжди дотримувалася досить аскетичного способу життя. Суспільне Культура розповідає про знамениту авторку, яка прожила непересічне життя, транслюючи світові добро, тепло та необхідність "ніколи не ставати байдужими". Дитинство в оточенні богеми та моря

Туве Янссон народилася 9 серпня 194 року в місті Гельсінкі часів Російської імперії та була найстаршою дитиною в сім'ї. Дівчинка зростала в богемній родині: її батьком був відомий скульптор Віктор Янссон, а матір'ю — графічна дизайнерка Сіґне Гаммарштен, яка малювала марки та працювала в радикальному антифашистському журналі Garm. Брати Туве також присвятили себе творчості: Пер-Улоф Янссон мав хист до фотографії, а Ларс Янссон став художником-карикатуристом.

Їхній дім часто відвідували відомі письменники, художники та інші представники еліти, і це значно вплинуло на формування світогляду дівчинки.

За материнською лінією Туве походила з давнього шведського роду Гаммарштенів. Чимало її родичів свого часу були дуже відомими та навіть обіймали поважні державні посади. Янссон часто розповідала про них в інтерв'ю, тоді як фінських родичів по батькові практично не згадувала.

Мрії, бісексуальність і антифашизм: як Туве Янссон створила всесвіт мумі-тролів та викупила острів

У дорослому віці жінці було складно знайти спільну мову з татом, адже консервативний Віктор Янссон не підтримував ліберальне оточення доньки. Однак Туве завжди захоплювалася роботами батька, а той, своєю чергою, був "критичним читачем" всіх її творів.

В одному з інтерв'ю Туве згадала, що кожне літо проводила в гостях у бабусі у Швеції — в острівному містечку Блідьо неподалік Стокгольма. Письменниця розповідала, що море було зовсім поруч: з галявини біля дому можна було почути шум прибою.

Після закінчення середньої школи 15-річна Туве Янссон переїхала до Швеції, щоб вивчати художнє мистецтво. З 1930 по 1933 роки вона здобувала освіту в університетському коледжі мистецтв, ремесел та дизайну в Стокгольмі. Пізніше дівчина також стажувалася в художніх школах Франції, Німеччини та Італії. Завершивши навчання, Туве повернулася додому і почала створювати ілюстрації, картини та карикатури на замовлення.

Батьківський дім Туве Янссон остаточно покинула у 27 років, проте все одно завжди зберігала тісний зв'язок із сім'єю.

Початок творчого шляху та війна

Туве Янссон з раннього віку розвивала свої таланти. За словами мисткині, вона "навчилася малювати раніше, ніж ходити". Вже в 10 років Туве проілюструвала популярний дитячий журнал, а у 12 намалювала на класній дошці карикатуру на вчителя.

Батько дівчинки одного разу написав у листі своїй дружині: "Можливо, наша Туве виросте й стане видатною художницею!"

У 1930-х вона таки стала впізнаваною художницею та навіть брала участь у виставках. Туве пророкували перспективну кар'єру, а сама вона в той час казала: "Смішно, коли інші кажуть, що щасливим бути складно". Однак раптово світ розділився на "до" та "після" — почалася Друга світова війна.

У воєнні роки художниця підтримувала стабільний заробіток завдяки створенню ілюстрацій. У 1941–1942 роках вона виконувала для Центру художніх листівок різдвяні, новорічні та великодні замовлення. У 1943 році в престижному Салоні мистецтв відбулася її перша персональна виставка.

Як з'явилися мумі-тролі

У 1939 році мисткиня-початківиця Туве Янссон була нажахана подіями, які нещадно шматували звичне життя Європи. За свідченнями з її щоденників та листів, жінка розуміла, що попереду — похмуре майбутнє.

"Часом мене охоплює така нескінченна безнадійність, коли я думаю про тих молодих, яких убивають на фронті. Хіба немає у нас у всіх, у фінів, росіян, німців, права жити і створювати щось своїм життям... Чи можна сподіватися, давати нове життя в цьому пеклі, яке все одно буде повторюватися раз за разом...", — писала вона.

У 1938 році авторка написала та проілюструвала свою першу книгу — "Маленькі тролі та велика повінь". Проте світ побачив цю книгу аж за сім років після цього — в 1945-му. Опублікувати її допоміг наречений письменниці Атос Віртанен, який став прототипом Снусмумрика й Ондатра.

Туве Янссон розповідала, що хотіла подолати творчу кризу, спричинену війною, і написати щось наївне та невинне: наприклад, історію про надзвичайно щасливу сім'ю.

Першого прототипа свого книжкового персонажа Туве намалювала ще в дитинстві, на стіні дачного туалету, та назвала його Снорком. А слово "мумі-троль" виникло в 1930-х, коли вона навчалася в Стокгольмі та мешкала у свого дядька Ейнара Гаммарштена. Той розповідав дівчині про неприємних і лячних "му-у-умітроллів", які живуть за піччю й охороняють його їжу від нічних набігів племінниці. Вони видають протяжні зітхання — звідси й назва. Однак Янссон вдалося надати потомкам моторошних скандинавських тролів у її творах значно доброзичливішого вигляду та вдачі.

Казкові істоти Туве Янссон мешкають у Долині мумі-тролів. Її населяють мумі-тролі, хропусі, мумрики, мудрики, гемулі, мюмлі, чепурулі з капарулями та інші істоти, наділені рисами і людей, і тварин. У них є "обличчя", а своїми звичками, поведінкою та емоціями персонажі дуже схожі на людей: вони бліднуть, червоніють, перепрошують, дякують, п'ють каву і сік, танцюють, сваряться тощо. Персонажі Янссон надзвичайно добрі та привабливі, хоч часом і бувають вередливими, брехливими, жадібними та надокучливими — але водночас чуйними, терплячими та товариськими.

Мумі-тролі живуть у гостинному блакитному будиночку, де завжди радо зустрінуть мандрівника, ким би він не був: обігріють, нагодують, зрозуміють і втішать. Основна цінність цих істот — любов та дружба.

"Якщо спробувати основну суть мумітрології висловити в кількох словах, то, на мій погляд, ці слова були б: «Увесь світ — прекрасна чарівна казка»" — сказала колись авторка.

Після публікації першої книжки в суспільстві точилися палкі дискусії про її доречність. Мовляв, чи вписуються тролі, які безтурботно п'ють пальмове вино, палять і часом навіть сваряться, в модель виховання майбутніх гідних громадян Фінляндії.

Незважаючи на критику, Янссон майже відразу написала продовження серії: "Комета прилітає" (1946 рік) і "Капелюх Чарівника" (1948 рік).

Загалом до циклу про мумі-тролів увійшло 13 книжок:

"Маленькі тролі і велика повінь" (1938–1945); "Комета прилітає" (1946); "Капелюх Чарівника" (1949); "Мемуари Тата Мумі-троля" (1950); "А що буде потім?" (дитяча книжка з малюнками, 1952); "Небезпечне літо" (1954); "Зима-чарівниця" (1957); "Хто розважить малятко?" (дитяча книжка з малюнками, 1960) "Невидиме дитятко" (збірка казкових новел, 1962); "Тато і море" (1965); "Наприкінці листопада" (1970); "Жахлива подорож" (дитяча книжка з малюнками, 1977) "Шахрай в будинку Мумі-тролів", (дитяча книжка з малюнками для малюків, 1980).

Також Янссон самотужки адаптувала свої книжки для театру. За мотивами "Небезпечного літа" вона спочатку написала п'єсу "Мумі-тролі за лаштунками", а потім лібрето до мюзиклу "Мумі-опера".

Дослідники творчості Туве Янссон припускають, що для створення мумі-світу Туве Янссон надихалася книжками Льюїса Керолла та Біблією. У її творах дослідники знаходять ознаки дзен-буддизму і християнства, а також алюзії на філософію Канта. Попри це в історіях Янссон Бог не згадується жодного разу.

"Бути письменником важко. Вам ставлять різні запитання: а що ви мали на увазі тут? А що ви хотіли сказати цим? Не питайте мене таке — я не маю відповіді. І не цікавтеся, чому в книгах не згадується Бог. Я не знаю, чи вірять Мумі-тролі в Бога", — прокоментувала цю тему Туве Янссон. Прототипи персонажів

Усі герої "Мумі-тролів" мають реальних прототипів. Себе Янссон втілила в образах Мумі-троля, Крихітки Мю і хомси Тофти. Снусмумрік списаний зі згаданого Атоса Віртанена. Туу-Тіккі втілила образ коханої Туве Янсон — фінської художниці Тууліккі Пієтіля.

Мумі-мама, звісно, змальована з матері Туве Янссон, а те, що в Мумі-будинку постійно відбуваються вечірки та гостюють найрізноманітніші істоти, відображає атмосферу та традиції дому Янссонів.

Тофсла і Віфсла — це сама Туве Янссон і Вівіка Бандлер, акторка і режисерка, з якою в письменниці був роман. До 1971 року гомосексуальні стосунки у Фінляндії були протизаконними, і Туве з Вівікою приховували своє кохання. Вони обговорювали в телефонних дзвінках плани й стосунки за допомогою евфемізмів і кодових слів. Нерозлучні подруги Тофсла і Віфсла теж розмовляють мовою, яку не дуже розуміє оточення: до звичайних слів додається суфікс "фсла".

У якому порядку читати мумі-тролів

Першою частиною основного циклу вважається "Комета прилітає". Справа в тому, що книжка "Маленькі тролі і велика повінь" відрізняється від решти казок серії: мумі-троль і його сім'я там ще не ніжні й зворушливі істоти, а стереотипні тролі — худі й безглузді (це пов'язано, зокрема, з тим, що Фінляндія переживала голод під час війни).

Незвичним у дебютному творі Янссон є і словосполучення "маленькі тролі" (småtrollen). У 1945 році видавці були впевнені, що читачі не зрозуміють вигадане авторкою слово "мумі-тролі" (mumintrollen), тож у назві краще використовувати всім відому назву. Однак сам

Джерело